нестерпний
НЕСТЕ́РПНИЙ, а, е.
Назвичайний за силою, ступенем свого вияву до такої міри, що його неможливо або дуже важко витримати, витерпіти, перенести.
Він стогнав, він вив з нестерпного душевного болю і сам не помічав, як бився головою об стіну (Б. Грінченко);
Нехльода скаржився на нестерпні умови роботи, на велику завантаженість (А. Шиян);
В гарячому повітрі стояв нестерпний чад – дихати було важко (Ю. Збанацький);
// Дії та вчинки якого не переносять, не терплять інші.
Досить неприязно подивилася на нього, зневага пробивалася в очах її, скривилася – нестерпна людина той Павлик (К. Гордієнко);
Він користувався серед бійців далеко більшою пошаною, аніж, приміром, норовистий, часом зовсім нестерпний, лейтенант Сагайда (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)