нестямка
НЕСТЯ́МКА, и, ж., розм., рідко.
Те саме, що нестя́ма.
Від нестямки вона не знала, що їй робити (Панас Мирний);
Він з злістю крикнув, з нестямки вилаяв мене (І. Нечуй-Левицький);
– Схопився [Петро] за груди рукою – і перекинувся від нестямки на другий бік (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)