несходжений
НЕСХО́ДЖЕНИЙ, а, е.
Те саме, що несходи́мий.
Широкі й несходжені шляхи війни (Д. Ткач);
Степ несходжений, заквітчаний і юний, Розлігсь од обрію до обрію навкруг (Є. Фомін);
// По якому не ходили, не їздили.
Сходженими й несходженими стежками пройшов Кобзар по Україні (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)