нетіпаха
НЕТІПА́ХА, и, ж., розм., уживається перев. як лайл. сл.
Неохайна, неакуратна жінка.
– Посватав! узяв добро! – шипіла вона з кривим усміхом. – Буде годувати чужі діти й жінку-нетіпаху... (М. Коцюбинський);
Так і накрила [Чумачиха] невістку мокрим рядном. Ти і сяка, ти й така. І засмоктана, і худа, і нетіпаха (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)