неудосконалений

НЕУДОСКОНА́ЛЕНИЙ, НЕВДОСКОНА́ЛЕНИЙ, а, е.

Якого ніхто не зробив ліпшим, задовільнішим, досконалішим тощо.

От тільки паровоз був неудосконалений. Я це помітив відразу (Л. Смілянський);

Маючи під рукою невдосконалені інструменти, старі рзчини хімікалій.., – ми працювали наче з натхнення (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. неудосконалений — неудоскона́лений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неудосконалений — -а, -е. Якого ніхто не удосконалив.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неудосконалений — НЕУДОСКОНА́ЛЕНИЙ, а, е. Якого ніхто не удосконалив. От тільки паровоз був неудосконалений. Я це помітив відразу (Сміл., Сашко, 1957, 56).  Словник української мови в 11 томах