Словник української мови у 20 томах

неуловний

НЕУЛО́ВНИЙ, а, е.

Про ознаку чого-небудь, про те, що змінюється, зароджується й зникає, слабко виражений; невловимий (у 2 знач.).

Голуби, як пелюстки, Мигтять у радіснім тремтінні, І ловить погляд сторожкий Сплетіння неуловних ліній (М. Рильський);

Якась невловна рисочка, непомітний відтінок розрізняв роботу обох бригад (В. Собко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. неуловний — неуло́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. неуловний — -а, -е. Те саме, що невловимий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неуловний — НЕУЛО́ВНИЙ, а, е. Те саме, що невлови́мий 2. Голуби, як пелюстки, Мигтять у радіснім тремтінні, І ловить погляд сторожкий Сплетіння неуловних ліній (Рильський, II, 1946, 26).  Словник української мови в 11 томах