неуловний
НЕУЛО́ВНИЙ, а, е.
Про ознаку чого-небудь, про те, що змінюється, зароджується й зникає, слабко виражений; невловимий (у 2 знач.).
Голуби, як пелюстки, Мигтять у радіснім тремтінні, І ловить погляд сторожкий Сплетіння неуловних ліній (М. Рильський);
Якась невловна рисочка, непомітний відтінок розрізняв роботу обох бригад (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)