неупередженість
НЕУПЕРЕ́ДЖЕНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до неупере́джений.
Обмеження та заборони завжди займали центральне місце в процесі правового регулювання діяльності посадових осіб державних органів і визнавалися запорукою професійності і неупередженості їх діяльності (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)