неусвідомлений
НЕУСВІДО́МЛЕНИЙ, а, е.
Який виник, з'явився неосмислено, без контролю свідомості, незалежно від неї; позасвідомий.
– Я чвалаю до Анни, до своєї тихої пристані, не маючи жодного наміру, а так, з неусвідомленої внутрішньої потреби (П. Колесник);
Якась ще неусвідомлена огидливість накопичувалась у Катерини до цієї незрілої, до смішного наївної людини (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)