Словник української мови у 20 томах

нефрон

НЕФРО́Н, а, ч., біол.

Основна структурно-функціональна одиниця нирок у хребетних і людини, яка в процесі утворення сечі виводить із крові продукти обміну і регулює її склад.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. нефрон — нефро́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. нефрон — -у, ч. Основна складова частина нирок хребетних тварин і людини, в якій відбувається очищення крові від сечі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нефрон — нефро́н (від грец. νεφρός – нирка) основна складова частина нирок хребетних тварин і людини. В Н. відбувається очищення крові від сечі.  Словник іншомовних слів Мельничука