нечесть

НЕ́ЧЕСТЬ, і, ж., заст.

Ганьба, сором, безчестя.

Красти для самого зиску він уважав нечестю для своєї професії (І. Франко);

Дружинники були крайньо озлоблені, раз тому, що не брали участі у бою, а також тому, що на них падала нечесть бути під проводом зрадника і боягуза, який тікає від ворога (Юліан Опільський);

[Касандра:] Се нечесть, Поліксено, тяжкий сором на голові моїй, отеє слово (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. нечесть — не́честь іменник жіночого роду ганьба, сором, безчестя рідко  Орфографічний словник української мови
2. нечесть — Нече́сть. Образа гідності, ганьба. Перша горстка поборює другу, що стоїть під проводом Мустяци, за те, що нічо не робить, антішамбрує (стоїть по-льокайски в передпокою волоокого клюбу), служить послужно румунізациїі своїм личним вигодам і доходам...  Українська літературна мова на Буковині
3. нечесть — -і, ж., заст. Наруга, ганьба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нечесть — ГАНЬБА́, СО́РОМ, СТИД, БЕЗЧЕ́СТЯ, БЕЗСЛА́В'Я, НЕСЛА́ВА, НАРУ́ГА, ХУЛА́ книжн., БЕ́ШКЕТ рідше, ОСОРО́МА рідше, ПОЗО́РИЩЕ розм., СОРОМО́ТА розм., СТИДО́ВИСЬКО розм., СТИДО́ВИЩЕ розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА розм., СТРАМО́ВИСЬКО розм., СТРАМО́ВИЩЕ розм.  Словник синонімів української мови
5. нечесть — НЕ́ЧЕСТЬ, і, ж., заст. Наруга, ганьба. Красти для самого зиску він уважав нечестю для своєї професії (Фр., II, 1950, 239); Дружинники були крайньо озлоблені, раз тому, що не брали участі у бою, а також тому...  Словник української мови в 11 томах