нижник
НИЖНИ́К, а́, ч., діал.
Людина, яка при розпилюванні дерева на дошки стоїть внизу.
НИ́ЖНИК, а, ч., діал.
Валет у гральних картах.
– Та не ту ходиш, ходи нижника! – кричав він до Пріськи, штовхнувши її у бік. І та, граючи очима і згинаючись, ходила нижника (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)