низка
НИ́ЗКА, и, ж.
1. Нанизані на нитку, мотузку, дротину і т. ін. однорідні предмети.
Низки червоного .. перцю скрізь висять (І. Нечуй-Левицький);
До обіду в Ігоря була вже порядна низка бичків (І. Багмут);
* Образно. Довгу низку лиха нанизала йому злая доля! (О. Стороженко);
* У порівн. Очі йому блищали в пітьмі, білою низкою світилися зуби (З. Тулуб).
2. Нитка, лозина тощо, призначена для нанизування риби.
Нанизати рибу на низку;
// Певна кількість риби, нанизана на такий предмет.
Низка окунів.
3. Сукупність однорідних предметів, явищ, або істот, розташованих одне поруч з одним, одне за одним і т. ін.; ряд.
Далеко на озері, з-за очеретів, виринула під проміння низка човників: рибалки розставляли ятері (С. Васильченко);
Русалок низка в стрійнім колі Через повітря понеслась (П. Грабовський).
4. Сукупність предметів, явищ і т. ін., розташованих послідовно один за одним.
Низка вечорів пішла на товариські бесіди, родинні справи (Я. Качура);
Нині інженери Петров і Каргат розробляють низку заходів, які дозволять нам ліквідувати відставання заводу (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)