ниньки
НИ́НЬКИ, присл., розм.
Те саме, що ни́ні.
– Ниньки і у нас не те, що було раніше. Радянська влада, спасибі їй, дала нам і землю, і ліс на хати, по-новому живемо (І. Цюпа);
– А якби був Річинський той санаторій збудував, що задумував у двадцятім році, то ниньки, може, й не так тісно було б у селі (Ірина Вільде);
Не відкладай на завтра, що ниньки будеш робити (П. Чубинський);
– Хомо, – гукають бійці, – ану розкажи, яке там ниньки зведення у союзників! (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)