нищити
НИ́ЩИТИ, щу, щиш, недок. і док., кого, що.
Убиваючи, отруюючи, топчучи, ламаючи і т. ін., позбавляти життя, припиняти існування кого-, чого-небудь.
А ведмедів, що зостались, Чоловік .. нищить (Леся Українка);
– На протязі чотирьох років Сергій Соколов думав тільки про те, як нищити гітлерівців (В. Собко);
Мріяв [бригадир] придбати літака, який і поливатиме, і шкідників нищитиме, і опилення провадитиме (Ю. Яновський);
Пливе по небокраю Зловісна хмара, гонить вітрів зграю, Що гнуть і нищать квіти запашні (М. Рильський);
// Виснажувати, фізично ослаблювати (організм, тіло).
Тут не було найменшого сумніву, що туберкульоз нищить організм (А. Крушельницький);
Довгі безсонні ночі нищили його тіло, жара палила його нутро (Н. Кобринська);
// Руйнувати, палити, ламати і т. ін.
Вони [Марко і Прокіп] довели людям, що не треба палити та руйнувати народне добро .. Сьогодні мало рішитись, за ким перемога, за ними чи за Хомою, який підбивав нищити все і все палити (М. Коцюбинський);
// Грабувати, розоряти.
Мій краю прекрасний, роскошний [розкішний], багатий! Хто тебе не нищив? (Т. Шевченко);
// перен. Позбавляти когось чого-небудь.
[Хвора:] В мені спалахнула ненависть До тих, що нищили мою любов (Леся Українка);
Привіт Усім, хто бореться з фашизмом І нищить ненависний гніт! (з думи).
◇ (1) Ни́щити до ноги́ – не залишати в живих жодної людини.
Туркам було чого поспішати. Пощади їм не було від козаків під час нападів – у цьому козаки не поступалися нападникам, нищили до ноги (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)