новобудова

НОВОБУДО́ВА, и, ж.

1. Будівництво нових будинків, промислових підприємств, цілих поселень і т. ін.

Отож я й надумала поїхати на новобудови з путівкою комсомолу (О. Гуреїв);

Демобілізовані воїни приносять з собою на новобудови країни бойовий дух армійської організованості і дисциплінованості, стають передовиками виробництва (з публіц. літ.).

2. Новий будинок, нове селище.

Пішов я в дідову новобудову. Не було тут ні вікон, ні дверей, одна стеля була покладена (Ю. Збанацький);

Поруч з ними [поштою, лікарнею] підіймалось риштовання двоповерхової новобудови середньої десятикласної школи (Є. Кротевич).

Значення в інших словниках

1. новобудова — новобудо́ва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. новобудова — -и, ж. 1》 Спорудження нових будинків, промислових підприємств, цілих поселень і т. ін. 2》 Новий будинок, нове селище.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. новобудова — НОВОБУДО́ВА, и, ж. 1. Будівництво нових будинків, промислових підприємств, цілих поселень і т. ін. Отож я й надумала поїхати на новобудови з путівкою комсомолу (Гур., Друзі..  Словник української мови в 11 томах