нововиниклий

НОВОВИ́НИКЛИЙ, а, е.

Який недавно або тільки що постав, з'явився, виник; новопосталий.

Нововиниклі відносини в економіці.

Значення в інших словниках

1. нововиниклий — новови́никлий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нововиниклий — див. новий  Словник синонімів Вусика
3. нововиниклий — -а, -е. Який недавно або тільки що виник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нововиниклий — НОВОВИ́НИКЛИЙ, а, е. Який недавно або тільки що виник. Товар може бути продуктом нового виду праці, який має задовольнити нововиниклу потребу або навіть вперше за власний страх пробудити її (Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 110).  Словник української мови в 11 томах