новомодний
НОВОМО́ДНИЙ, а, е, (розм. НОВОМО́ДНІЙ, ня, нє)
1. Зробл., вигот. відповідно до вимог нової, останньої моди.
Мигне часом циліндр, новомодний жіночий бриль – і рядом білий халат араба (М. Коцюбинський);
Пріська надивувалася вволю, дивлячись, як пані спокійно .. натягала на чорні сорочки своїм дітям новомодні сукні (Л. Яновська).
2. Який недавно став модним.
Усі гості сього новомодного празника вже зібралися (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)