новорожденець

НОВОРОЖДЕ́НЕЦЬ, нця, заст.

Той, хто тільки що народився; новонароджений.

Кланяюсь і хлібом, і вином, і сином новонародженим (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. новорожденець — новорожде́нець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. новорожденець — Новорожде́нець, -нця м. Новорожденный сынъ. Кланяюсь і хлібом, і вином, і сином новорожденцем. Чуб. IV. 8.  Словник української мови Грінченка