Словник української мови у 20 томах

номогенез

НОМОГЕНЕ́З, у, ч., біол.

Еволюційна теорія, згідно з якою еволюція не полягає у випадкових змінах організму, а певним чином узалежнена від спадковості та її законів.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. номогенез — номогене́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. номогенез — -у, ч. Гіпотеза, протилежна дарвінізму, згідно з якою еволюція організмів здійснюється на основі внутрішніх закономірностей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. номогенез — номогене́з (від грец. νόμος – закон і ...генез) ідеалістична антидарвіністська теорія історичного розвитку живої природи; заперечує роль природного добору у виникненні доцільності будови й функції організмів, вплив умов існування на мінливість організмів тощо. Див. також автогенез.  Словник іншомовних слів Мельничука