носовий
НОСОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до ніс.
Носова порожнина розташована над ротовою і відділена від неї кістками піднебіння (з навч. літ.);
Прапор звився в ясному небі, і моряки, вишикувані в носовій частині корабля, почули його хвилююче лопотіння на свіжому вітрі (В. Кучер).
2. При утворенні якого частина видихуваного повітря проходить через порожнину носа (про звук).
Залежно від місця і способу творення сонорні поділяються на дві основні групи: плавні і носові (з наук. літ.).
3. Розташований на носі судна, літака і т. ін.
– Знову тече..! – сповіщає Гладкий. – В носовій каюті біля форштевня протікає (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)