носоглотка

НОСОГЛО́ТКА, и, ж., анат.

Верхня частина глотки, яка міститься позаду носової порожнини і переходить у середню частину глотки.

Порожнина середнього вуха сполучається з носоглоткою євстахієвою трубою (з навч. літ.);

Верхні дихальні шляхи, які починаються з порожнини носа та носоглотки, у дітей значно вужчі, ніж у дорослих (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. носоглотка — носогло́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. носоглотка — -и, ж., анат. Верхня частина глотки, яка міститься позаду носової порожнини і переходить у середню частину глотки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. носоглотка — НОСОГЛО́ТКА, и, ж., анат. Верхня частина глотки, яка міститься позаду носової порожнини і переходить у середню частину глотки. Порожнина середнього вуха сполучається з носоглоткою євстахієвою трубою (Анат. і фізіол. люд.  Словник української мови в 11 томах