носочок

НОСО́ЧОК, чка, ч.

1. Зменш.-пестл. до носо́к 1, 2, 4.

Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, .. носочок так собі пряменький з горбочком (Г. Квітка-Основ'яненко);

Ніна.., звівшись на носочки новеньких черевичків, стояла перед ним і лагодила краватку (Олесь Досвітній);

[Варвара Семенівна:] Серьожі... шарфик, носочки... Де він? (Яків Баш).

2. Зменш. до но́сик 2.

У чайнику почало висвистувати, шуміти й булькати, з носочка, схожого на хоботок, грайливо здіймалася пара (О. Гуреїв).

Значення в інших словниках

1. носочок — носо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. носочок — -чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до носок 1), 2), 4). 2》 Зменш. до носик 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. носочок — (до) но́са (й) коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти перев. чийого. Хто-небудь надмірно чваниться, пишається. Коли “майстер гумору” з естради видасть перлину.., він взагалі на коні і до його носа коцюбою не дістанеш (З журналу).  Фразеологічний словник української мови
4. носочок — НОСО́ЧОК, чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до носок 1, 2, 4. Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка,.. носочок так собі пряменький з горбочком (Кв.-Осн., II, 1956, 25); Ніна..  Словник української мови в 11 томах