нуртовиння

НУРТОВИ́ННЯ, я, с.

Збірн. до нурт 1.

Останніми днями Олесь помічав, що течія ріки ставала все нестримнішою, повальнішою, а нуртовиння – бурхливішим (Ю. Бедзик);

Степан стояв самотній, як кораловий риф у океані, теплі течії людської заклопотаності .. омивали його, .. клекотіли, тягнучи .. в своє нестримне нуртовиння (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. нуртовиння — нуртови́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. нуртовиння — див. вир  Словник синонімів Вусика
3. нуртовиння — -я, с. Збірн. до нурт 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нуртовиння — НУРТОВИ́ННЯ, я, с. Збірн. до нурт 1. Останніми днями Олесь помічав, що течія ріки ставала все нестримнішою, повальнішою, а нуртовиння — бурхливішим (Ю. Бедзик, Вогонь..  Словник української мови в 11 томах