нюансування
НЮАНСУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. нюансува́ти.
Упейзажах Коцюбинського відчуваємо прагнення письменника передати складні комбінації світла й тіні, тонке нюансування, взаємопроникнення й мінливість барв (з наук. літ.).
2. Система нюансів у музичному творі, живопису.
Найцікавіші зразки ладового нюансування зустрічаються у Стеценка там, де він прагне передати внутрішню складність настрою (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)