нюхар

НЮХА́Р, я́, ч., розм., рідко.

Те саме, що ню́хальник.

Як швець дубом шкури пересипа (так нюхарі сушать собі мізок табакою) (Номис).

Значення в інших словниках

1. нюхар — нюха́р іменник чоловічого роду, істота нюхальник розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. нюхар — НЮХА́Р, я́, ч., розм., рідко. Те саме, що ню́хальник. Як швець дубом шкури пересипа (так нюхарі сушать собі мізок табакою) (Номис, 1864, № 12617).  Словник української мови в 11 томах