нявкнути
НЯ́ВКНУТИ, ну, неш, док.
Однокр. до ня́вкати.
Темрява давно вже обгорнула ліс, давно вже десь нявкнув сич, а Демид усе сидів (Б. Грінченко);
Десь заіржала коняка, нявкнув кіт, залопотів крилами нічний птах (Г. Епік);
* Образно. – Прощайте, Парасю! – нявкнула вона. – Прощайте, Палазю! – промовила й я тоненько та любенько (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)