нівідки
НІВІ́ДКИ, присл., діал.
Нівідкіля́.
Він довго ходив. Усе кругом спало мертвим сном, нівідки не доходило ніякого гуку (Панас Мирний).
НІ́ВІДКИ, присл., діал.
Ні́відкіля.
– Посилаймо депутацію до цісаря!.. Вияснім йому, що нам нівідки платити таку суму! – почулися голоси мужиків (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)