нігіліст

НІГІЛІ́СТ, а, ч.

1. Людина, яка заперечує усталені суспільством норми, принципи, закони; прихильник нігілізму (у 1 знач.).

– А то ж це межує з нігілізмом! – вигукнула мама. Вона, очевидно, надумала перетворити педагогічний момент на педагогічну годину. – До цього, мабуть, ще не дійшло, голубонько, – заспокоїв її тато. – Валерик, та й усі ці хлопчики, не нігілісти. Насмішники – це так (Г. Усач).

2. Представник російської різночинної інтелігенції 60-х років XIX століття, що негативно ставився до дворянських традицій, звичаїв, кріпосницької ідеології.

[Фукс:] Та гірше те, що в наші дні ідеї нігілістів проникли навіть в голови дітей таких вельмож, як генерал Перовський (С. Голованівський).

Значення в інших словниках

1. нігіліст — нігілі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. нігіліст — див. фармазон  Словник синонімів Вусика
3. нігіліст — -а, ч. 1》 Людина, яка заперечує усталені суспільством норми, принципи, закони; прихильник нігілізму (у 1 знач.). 2》 Представник російської різночинної інтелігенції 60-х рр. 19 ст., що негативно ставився до буржуазно-дворянських традицій, звичаїв.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нігіліст — нігілі́ст (від нігілізм) людина, яка негативно ставиться до всього загальновизнаного.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. нігіліст — Нігілі́ст, -та; -лі́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. нігіліст — НІГІЛІ́СТ, а, ч. 1. Людина, яка заперечує усталені суспільством норми, принципи, закони; прихильник нігілізму (у 1 знач.). Всіляко підтримуючи й розвиваючи здорову критику, партія в той же час дає відсіч демагогам та різним нігілістам...  Словник української мови в 11 томах
7. нігіліст — рос. нигилист (від латин. nihil — ніщо, нічого) — 1. Людина, яка негативно ставиться до всього загальновизнаного. 2. Переносно — малоосвічена, в чомусь малообізнана, збайдужіла людина.  Eкономічна енциклопедія