ніздрі
НІ́ЗДРІ, ів, і розм. здер, мн. (одн. ні́здря, і, ж.).
Два зовнішні отвори в носі людини чи тварини.
Дух яблук лоскотав ніздрі (М. Коцюбинський);
Ось вожак [вовк] щось зачув. Ніздрі його затріпотіли (Григорій Тютюнник);
В ширококостого Степана обличчя побіліло, і дрібненькі, наче макове зерно, краплини поту виступили тільки на темнуватих вигинах рухливих ніздрів (М. Стельмах);
Євгешка пальцем торкнувся по черзі кожної ніздрі (О. Донченко);
Так з ніздер полум'я і паше (Номис).
Словник української мови (СУМ-20)