нікелевий
НІ́КЕЛЕВИЙ, а, е.
Прикм. до ні́кель.
Спохватившись, Іван Семенович взявся ладити руру. Він обклав її нікелевою листвицею, залишивши тільки незначну відтулину для пропускання променів (М. Івченко);
// Який містить у собі нікель.
Бокситові руди виникли в результаті вивітрювання глинистих сланців, а нікелеві – вивержених порід ультраосновного складу (з наук.-попул. літ.);
// Зробл. з нікелю або покритий ним.
На жилетці теліпався важкий нікелевий ланцюжок од годинника (І. Нечуй-Левицький);
Вони почули зовсім близько настирливу і в'їдливу сирену. Блискучий автомобіль з білим нікелевим радіатором їхав просто на них (І. Микитенко);
Полірована дзеркальна шафа переблискується з нікелевим ліжком (І. Волошин).
Словник української мови (СУМ-20)