німина
НІМИНА́, и́, ж., діал.
Тварина (будь-яка істота на відміну від рослини або людини).
– Ти гадаєш, небоже, що то мала робота сімсот овець! Адже то живе, то кожде [кожне] свій розум має. Невеликий розумець – звичайно німина, – а все-таки такий, як бог йому дав (І. Франко);
– От що то раз щирий сторож [пес]. Нібито німина, а розуміє християнина краще, ніж якась людина (А. Крушельницький).
Словник української мови (СУМ-20)