ніпель
НІ́ПЕЛЬ, я, ч., спец.
1. Металева трубка з нарізкою на кінцях для герметичного з'єднання трубопроводів, шлангів і т. ін.
Бензопроводи виготовляються невеликого діаметра з латунних або мідних трубок, на кінці яких надіваються і припаюються ніпелі з накидними гайками (з навч. літ.);
Випускає цех ніпелі для мотоциклів. Виготовляється ця деталь на автоматах (з газ.).
2. Затискач, яким ізолюють проводник у електричних лампах.
3. Пристрій для нагнітання повітря в камери (шини, м'ячі) з клапаном, що перешкоджає зворотному витоку повітря.
Словник української мови (СУМ-20)