ніхто
НІХТО́, ніко́го, ніко́му (з прийм. ні з ким, ні до кого, ні про кого), займ. запереч.
1. Ні одна людина, ні одна жива істота.
– Бодай тобі, доле, у морі втопитись, Що не даєш мені й досі Ні з ким полюбитись (Т. Шевченко);
Ніхто не постеріг, що надворі йшов сніг (М. Коцюбинський);
Нас тепер нікому не скорити (М. Рильський).
2. розм. Про людину, яка перебуває з кимось у дружніх або споріднених стосунках.
Цей чоловік був для нього ніхто – ні кум, ні брат, ні сват (із журн.).
3. зневажл. Про людину, яка не має ніякої ваги, авторитету де-небудь (в установі, громаді, колективі тощо), не має якихось потрібних рис, чеснот і т. ін.
Хто був ніким, той стане всім (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)