нічев'я
НІЧЕ́В'Я, я, с., розм.
1. Бездіяльність, байдикування.
– Нічев'я – то найстрашніша справа, – каже комендант Ташкова. – І ми намагаємось, щоб у наших хлопців його не було (з газ.).
2. Те саме, що нікче́мність.
Дивлячись на неї, кожному приходила думка в голову: навіщо господь пуска на світ такого? Хіба мало в йому ще горя, нужди і всякого нічев'я? (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)