Словник української мови у 20 томах

нічев'я

НІЧЕ́В'Я, я, с., розм.

1. Бездіяльність, байдикування.

– Нічев'я – то найстрашніша справа, – каже комендант Ташкова. – І ми намагаємось, щоб у наших хлопців його не було (з газ.).

2. Те саме, що нікче́мність.

Дивлячись на неї, кожному приходила думка в голову: навіщо господь пуска на світ такого? Хіба мало в йому ще горя, нужди і всякого нічев'я? (Панас Мирний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. нічев'я — ніче́в'я іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. нічев'я — -я, с., рідко. 1》 Те саме, що нікчемність. 2》 Бездіяльність.  Великий тлумачний словник сучасної мови