обачливість
ОБА́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. оба́чливий.
Рогов мимоволі подався вперед – настільки видалося йому знайомим широке привітне обличчя цієї людини, обличчя, на якому ясно виднілися і простодушна упевненість і водночас якась селянська обачливість (І. Волошин);
Особлива обачливість і уважність потрібна водієві під час руху в тумані (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)