оббанити

ОББА́НИТИ, ОБА́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що, розм.

Помити, обмити.

Треба тебе оббанити (Сл. Б. Грінченка);

А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане [оббанить] (Сл. Б. Грінченка);

Цар його у баню та обанив і велів спочити (з легенди).

Значення в інших словниках

1. оббанити — Оббанити, -ню, -ниш гл. Обмыть. Треба тебе (людину) оббанити. Мнж. 48. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане. Мнж. 99.  Словник української мови Грінченка