обварювати
ОБВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док., кого, що чим.
Обливати окропом, гарячою рідиною або злегка проварювати.
За годину до випікання млинців підготовлену масу обварюють двома склянками молока або води (з наук.-попул. літ.);
// Заподіювати опіки окропом, парою і т. ін.; ошпарювати.
Скорою ходою почимчикував [Яць] до хати другого швагра, того самого, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (І. Франко);
// безос.
[Єфрем:] Поїзд на поїзд наскочив: поламано два вагони, кондуктора прибило, кочегара обварило... (М. Кропивницький);
// пред.
Сапери почули дитячий стогін і плач. Ті сапери, що зоставили вдома дітей, відчули, наче їм обварено окропом серце (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)