обгорнений
ОБГО́РНЕНИЙ, ОБГО́РНУТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обгорну́ти.
На руках несе [жінка] малу дитину, Обгорнену в подерту сірячину (Леся Українка);
Шпак несе обгорнуту в сіре полотно картину (О. Корнійчук);
Пішов собі [Ничипір] вулицею, лишивши Бабенка на мосту, обгорнутому вологими сутінками (М. Руденко);
Канушевич, обгорнутий незрозумілим страхом, кинувся бігти (Г. Коцюба);
На городі .. цвіла молода картопля, добре прополота і обгорнена вже двічі (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)