обдуманий

ОБДУ́МАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до обду́мати.

Кожне слово у Назара було зважене, кожна думка, мабуть, заздалегідь обдумана і виношена (Ю. Збанацький).

2. у знач. прикм. Який є результатом обмірковування, обдумування.

Люблю я молодість безумну, І тиск, і радість многошумну, І дам обдуманий наряд (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

Треба, щоб кожний .. обирав собі такий напрям у дальшому навчанні, який несхибно вивів би молоду людину на .. шлях обдуманий, омріяний, творчий і радісний (І. Волошин).

Значення в інших словниках

1. обдуманий — обду́маний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обдуманий — [оубдуманией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. обдуманий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обдумати. 2》 у знач. прикм. Який є результатом обмірковування, обдумування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обдуманий — Обду́маний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. обдуманий — ОБДУ́МАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обду́мати. Кожне слово у Назара було зважене, кожна думка, мабуть, заздалегідь обдумана і виношена (Збан., Переджнив’я, 1955, 127). 2. у знач. прикм. Який є результатом обмірковування, обдумування.  Словник української мови в 11 томах