обезглавлювати

ОБЕЗГЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗГЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. обезгла́влять; док., кого, книжн.

1. Те саме, що обезголо́влювати.

2. перен. Позбавляти керівництва.

Він .. повторив, що тепер повести народ на збройну боротьбу – значить обезглавити клас, погубивши найкращі сили (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. обезглавлювати — обезгла́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обезглавлювати — -юю, -юєш, недок., обезглавити, -влю, -виш; мн. обезглавлять; док., перех., книжн. 1》 Те саме, що обезголовлювати. 2》 перен.Позбавляти керівництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обезглавлювати — ОБЕЗГЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗГЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. обезгла́влять; док., перех., книжн. 1. Те саме, що обезголо́влювати. 2. переч. Позбавляти керівництва. Він..  Словник української мови в 11 томах