обережненько
ОБЕРЕ́ЖНЕНЬКО, розм.
Присл. до обере́жненький.
Обережненько взявши їх попід руки, неначе не посадив, а поодносив їх на стільці (І. Нечуй-Левицький);
Марійка обережненько дорікнула Оксані: – Дурненька! Ну, чого ти? (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)