оберігатися
ОБЕРІГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБЕРЕГТИ́СЯ, ежу́ся, еже́шся; мин. ч. обері́гся, ла́ся, ло́ся; док.
1. чого і без дод. Бути обережним, остерігатися; берегтися.
– Поганяй та оберігайся мін, – гукнув Іван Антонович Шовкунові (О. Гончар);
– Утопився? – спитав він людей. – Утопився. – Сам, чи не оберігся? (Панас Мирний).
2. тільки недок. Пас. до оберіга́ти.
Геніальна творчість Руставелі з великою любов'ю оберігалась народом (О. Корнійчук).
Словник української мови (СУМ-20)