обкинений
ОБКИ́НЕНИЙ, ОБКИ́НУТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обки́нути.
Біля сусіднього домика .. стала підвода, вся обкинута парусиною (В. Барка);
Обкинута риштованнями споруда;
* Образно. А в серці моїм мій світ, шовком тканий, сріблом білим мережаний і перлами обкинений (В. Стефаник).
Словник української мови (СУМ-20)