обкошувати

ОБКО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКОСИ́ТИ, кошу́, ко́сиш, док.

1. що. Скошувати траву, бур'ян і т. ін. навколо чого-небудь.

Він так і залишив квітку із густим кущиком трави в її зеленому храмі і, обережно обкосивши, пішов далі (Григорій Тютюнник);

// Скошувати рослинність по краях якої-небудь ділянки.

Недалеко від дороги хтось обкошував ниву (І. Цюпа).

2. що. Викошувати, скошувати щось на певній ділянці.

Косарі, у білих сорочках, обкошували береги (О. Десняк);

Коли б його пустити з косою просто, він обкосив би всю земну кулю, аби тільки була добра трава та хліб (О. Довженко).

3. кого, перев. док., розм. Викосити, скосити все кому-небудь.

Антон кожної весни за віз гною Хомаху обсіє, влітку обкосить, восени обмолотить (С. Чорнобривець).

4. кого, розм. Косячи, випереджати кого-небудь.

5. що. Косячи, надавати потрібних якостей (косі).

Обкосити косу.

Значення в інших словниках

1. обкошувати — обко́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обкошувати — -ую, -уєш, недок., обкосити, -кошу, -косиш, док., перех. 1》 Скошувати траву, бур'ян і т. ін. навколо чого-небудь. || Скошувати рослинність по краях якої-небудь ділянки. 2》 Викошувати, скошувати щось на певній ділянці. 3》 перев. док., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обкошувати — Обко́шувати, -ко́шую, -ко́шуєш; обкоси́ти, -кошу́, -ко́сиш, -ко́сять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. обкошувати — ОБКО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКОСИ́ТИ, кошу́, ко́сиш, док., перех. 1. Скошувати траву, бур’ян і т. ін. навколо чого-небудь. Він так і залишив квітку із густим кущиком трави в її зеленому храмі і, обережно обкосивши, пішов далі (Тют.  Словник української мови в 11 томах
5. обкошувати — Обкошувати, -шую, -єш сов. в. обкоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Скашивать, скосить вокругъ. Траву коси, а пеньки обкошуй.  Словник української мови Грінченка