обкраювати
ОБКРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм.
1. Дуже коротко або нерівно підрізувати щось кругом, з усіх боків.
2. перен. Залишаючи собі, не віддавати кому-небудь певну частину чогось призначеного для нього.
З простими москалями недобре поводився [Максим]: .. почав обрізувати та обкраювати ті злиденні достачі, які давалися... (Панас Мирний).
3. перен., розм. Надмірно скорочуючи, обмежуючи, погіршувати що-небудь.
Обкраяли закон.
Словник української мови (СУМ-20)