обласний
ОБЛАСНИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до о́бласть 1.
Справа набула розголосу в обласному центрі (Ю. Яновський);
Квіття, виноградної лози, та листя [в орнаменті] .. – все це він збирається подати на обласну виставку самодіяльних митців (О. Гончар);
// Який має чинність, діє тільки в межах певної області.
Обласний суд.
2. лінгв. Властивий тільки певній місцевості, поширений лише на території певної області (у 2 знач.); діалектний.
Обласні слова говорів середньої Наддніпрянщини здебільшого мають лексичні паралелі в інших говорах (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)