облещувати

ОБЛЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., кого.

Улесливо обходитися з ким-небудь з корисливою метою, лицемірно вихваляти кого-небудь.

Марко вмів .. прикинутись овечкою, підлеститись й несподівано викинути фортеля, од якого в січовиків очі на лоба лізли. Те не подобалось Лаврінові, але Марко і його облещував й трішки брав на глуз (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. облещувати — (догідливо поводитися з кимсь) запобігати, догоджати, піддобрюватися, розм. (принижуючись) плазувати, стелитися, (в розмові) підмащувати, зневажл. підлизуватися, прилещуватися.  Словник синонімів Полюги
2. облещувати — обле́щувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. облещувати — див. ЛЕСТИТИ  Словник синонімів Караванського
4. облещувати — див. лестити  Словник синонімів Вусика
5. облещувати — -ую, -уєш, недок., перех. Лицемірно вихваляти кого-небудь, улесливо обходитися з ким-небудь із корисливою метою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. облещувати — ОБЛЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Лицемірно вихваляти кого-небудь, улесливо обходитися з ким-небудь з корисливою метою.  Словник української мови в 11 томах
7. облещувати — ЛЕСТИ́ТИ кому й без додатка (нещиро вихваляти кого-, що-небудь), ОБЛЕ́ЩУВАТИ перех., УЛЕ́ЩУВАТИ (ВЛЕ́ЩУВАТИ) перех., УЛЕЩА́ТИ (ВЛЕЩА́ТИ) перех., ПІДЛЕ́ЩУВАТИ перех., ПІДЛЕЩА́ТИ перех.  Словник синонімів української мови
8. облещувати — Облещувати, -щую, -єш сов. в. облести́ти, -щу, -стиш, гл. Льстить, прельщать, прельстить.  Словник української мови Грінченка