Словник української мови у 20 томах

облицювальний

ОБЛИЦЮВА́ЛЬНИЙ, а, е, буд.

Стос. до облицювання.

Облицювальні роботи;

// Признач. для облицювання.

Тут же [на Житомирщині] добуваються чорні і сірі лабрадорити, які використовуються як облицювальний декоративний матеріал (І. Цюпа);

Облицювальні плити.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. облицювальний — облицюва́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. облицювальний — [облиец'увал'нией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. облицювальний — -а, -е, буд. Стос. до облицювання. Облицювальні роботи. || Признач. для облицювання. Облицювальні плити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. облицювальний — ОБЛИЦЮВА́ЛЬНИЙ, а, е, буд. Стос. до облицювання. Облицювальні роботи; // Признач. для облицювання. Тут же [на Житомирщині] добуваються чорні і сірі лабрадорити, які використовуються як облицювальний декоративний матеріал (Цюпа, Україна.., 1960, 147); Облицювальні плити.  Словник української мови в 11 томах