обмакогонити
ОБМАКОГО́НИТИ, ню, ниш, док., кого, розм.
Те саме, що обмакоти́рити.
Добре обмакогонили дитину – неначе бритвою (Сл. Б. Грінченка);
Поспішив [Михайлик] до стрижія, і той обмакогонив його з усіх боків (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)