Словник української мови у 20 томах

обмацати

ОБМА́ЦАТИ див. обма́цувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обмацати — обма́цати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. обмацати — див. обмацувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обмацати — ОБМА́ЦАТИ див. обма́цувати.  Словник української мови в 11 томах
  4. обмацати — обма́цувати (ма́цати) / обма́цати (пома́цати) очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін) кого, що, якими (яким). Пильно, уважно, з неприхованим інтересом оглядати кого-, що-небудь. Люди зупиняються й обмацують мене очима, немов дефіцитний крам (Я.  Фразеологічний словник української мови
  5. обмацати — МА́ЦАТИ (доторкатися руками або ногами до когось-чогось, щоб дослідити, упевнитися в чомусь); ЛА́ПАТИ, ГЛЯДІ́ТИ розм. (дотиками рук розшукувати у темноті, розпізнавати щось за допомогою пальців і т. ін.); ОБМА́ЦУВАТИ, ПРОМА́ЦУВАТИ, ОБЩУ́ПУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. обмацати — Обмацати, -ся см. обмацувати, -ся.  Словник української мови Грінченка